Поразка після перемоги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поразка після перемоги
рос. Поражение после победы
Жанрдрама
Режисер Анатолій Дяченко
СценаристФархад Агамалов
У головних
ролях
Володимир Яковлєв
Олександр Волхонський
Тетяна Хрольонок
Ірина Кабанова
ОператорГеоргій Майєр
КомпозиторОлександр Сідмак
ХудожникСергій Сологуб
КінокомпаніяСвердловська кіностудія
Тривалість67 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1988
IMDbID 0307342

«Поразка після перемоги» (рос. «Поражение после победы») — радянський художній фільм 1988 року режисера Анатолія Дяченка.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Гучні перемоги Геннадія Кедрова на рингу змінюються низкою особистих поразок. Роблячи ставку на спортивній кар'єрі, герой йде з роботи на заводі і вирішує кинути університет. Відмова тренера від участі в більш серйозних змаганнях змушує Геннадія поставити хрест на спорті. У минулому перспективний, 27-річний боксер намагається заробити хоч якісь гроші працюючи то вантажником, то могильником, то приймальником макулатури. Ще одним ударом стає прагматична реакція дружини на хворобу свекрухи. Відсутність стабільного заробітку, розчарування в подружніх стосунках, зрада друга — весь цей ланцюжок невдач відправляє боксера в нокдаун. У снах герой постійно стикається з необоротністю свого майбутнього. У якийсь момент Геннадій розуміє, що єдина людина, яка здатна знову зробити його щасливим — це дружина його свого друга. Бажання знову відчувати себе потрібним і боязнь остаточно втратити себе штовхає героя на кардинальні зміни в його і так непростій долі.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]